Аліменти на чоловіка або дружину

Слово «аліменти» зазвичай сприймається як обов’язок батьків утримувати дітей. Але законодавство України передбачає й інші випадки, коли виникає право одного члена сім’ї на утримання з боку іншого члена сім’ї.

Одним із таких випадків є право на утримання одного з подружжя іншим, тобто право на аліменти має дружина від чоловіка або чоловік від дружини.

В Україні аліменти на подружжя включають такі види:

• аліменти на подружжя (дружину, чоловіка), не пов’язані з утриманням дитини;
• аліменти на дружину під час вагітності;
• аліменти на подружжя (дружину, чоловіка), з яким проживає дитина.

Консультація адвоката з сімейних спорів

На сайті prosto-alimenty.com адвокати з сімейних спорів докладно розкажуть про всі особливості стягнення, сплати, індексації аліментів на території України згідно з чинним законодавством на 2025 рік.

Якщо у вас залишилися питання — ви можете замовити юридичну консультацію через форму зворотного зв’язку.

Пам’ятайте! Завчасна консультація юриста гарантує вам звільнення від небажаних наслідків у майбутньому (втрати часу, зайвих витрат, формування боргових зобов’язань, винесення несправедливого рішення суду).

Аліменти на подружжя, не пов’язані з утриманням дитини

Право на утримання (аліменти) одного з подружжя іншим може виникнути як під час шлюбу, так і після його розірвання (ст.ст. 75, 76 Сімейного кодексу України). Таке ж право на аліменти з певними винятками мають особи, шлюб яких не було зареєстровано, але вони тривалий час проживали однією сім’єю (далі – особи без реєстрації шлюбу) (ст.ст. 3, 91 СКУ).

Під час шлюбу у будь-якого з подружжя (як у дружини, так і у чоловіка) може виникнути право на утримання від другого подружжя. Таке право на аліменти можна реалізувати лише за умови одночасної наявності трьох умов:

• подружжя є непрацездатним, тобто досягло пенсійного віку або є особою з інвалідністю І, ІІ або ІІІ груп;
• подружжя потребує матеріальної допомоги, тобто не має грошових коштів у розмірі прожиткового мінімуму через відсутність заробітної плати, пенсії, інших доходів або їх низький розмір;
• інший подружжя може надати відповідну допомогу, тобто суд враховує як доходи другого подружжя (зарплата, пенсія тощо), його грошові зобов’язання (необхідність утримувати дітей, батьків тощо), так і інші істотні обставини, про які ми розповімо нижче.

Під час розлучення право дружини чи чоловіка на аліменти від іншого подружжя, яке виникло ще під час шлюбу, не припиняється, тобто той із подружжя, хто отримував аліменти до розірвання шлюбу, отримуватиме їх і після розлучення, а той, хто сплачував аліменти під час шлюбу, сплачуватиме їх і після розірвання.

Після розірвання шлюбу колишній подружжя (чоловік або дружина) також має право на аліменти від іншого подружжя, якщо:

• один із подружжя став непрацездатним ще до розірвання шлюбу або протягом одного року з дня розірвання шлюбу, при цьому він потребує матеріальної допомоги, а інший подружжя може надати відповідну допомогу;
• один із подружжя отримав інвалідність під час шлюбу або протягом одного року з дня розірвання шлюбу, а також після закінчення цього року, якщо така інвалідність була результатом неправомірної поведінки іншого подружжя щодо нього під час шлюбу (при цьому право на аліменти виникає незалежно від права на відшкодування шкоди);
• на момент розірвання шлюбу подружжю до досягнення пенсійного віку залишалося не більше п’яти років, тоді таке подружжя має право на аліменти після досягнення пенсійного віку за умови, що подружжя проживали разом у шлюбі не менше десяти років.

Існує ще один випадок, коли колишні чоловік або дружина мають право на аліменти. Якщо колишній подружжя не мав можливості здобути освіту, працювати, зайняти відповідну посаду через виховання дитини, ведення домашнього господарства, догляд за членами сім’ї, хворобу або інші обставини, що мають суттєве значення, тоді він має право на аліменти у зв’язку з розірванням шлюбу, навіть якщо є працездатним, але за умови, що потребує матеріальної допомоги, а інший подружжя може надати відповідну допомогу. Таке право на аліменти можна реалізувати протягом трьох років із дня розірвання шлюбу.

Таке ж право на аліменти мають особи без реєстрації шлюбу, але з одним винятком: право на аліменти виникає лише у разі, якщо непрацездатність одного з них настала під час спільного проживання. Якщо ж один із них став непрацездатним після припинення фактичного шлюбу, він не має права на утримання. Варто зазначити, що в статті 91 СКУ, де йдеться про право на аліменти осіб без реєстрації шлюбу, не вказано тривалість часу спільного проживання. Також слід зауважити, що в статті 76 СКУ мінімальний строк перебування у шлюбі для можливості отримання аліментів колишніми подружжями визначено не менше десяти років. Навряд чи суд буде дотримуватися саме цього строку, суд у кожному конкретному випадку окремо враховуватиме всі обставини справи, але також розглядатиме докази спільного проживання та його тривалості.

Позбавлення або припинення права на аліменти

Не мають права на аліменти (ст. 75 СКУ) ті з подружжя, які:

• • • недостойно поводився у шлюбі (наприклад, зради, насильство щодо другого подружжя або дітей, зловживання алкоголем чи наркотиками, систематичне ухилення від участі у витратах, пов’язаних із хворобою або інвалідністю другого подружжя тощо);
    • став непрацездатним у зв’язку з вчиненням умисного злочину, якщо це встановлено судом.

Крім того, встановлено такі умови для позбавлення права на аліменти або обмеження його строком на підставі рішення суду (ст. 83 СКУ). Ці умови враховуються судом як стосовно подружжя, так і осіб, чиї шлюби розірвані:

• • • подружжя перебували у шлюбі непродовж тривалого часу (хоча у ст. 76 СКУ зазначено мінімальний строк перебування у шлюбі не менше десяти років для іншого випадку права на аліменти, у цьому випадку конкретний строк законодавством не встановлено, тому суд прийматиме рішення у кожному конкретному випадку окремо, враховуючи всі обставини справи);
    • непрацездатність подружжя, яке потребує матеріальної допомоги, виникла внаслідок вчинення ним умисного злочину (така сама норма викладена у ст. 75 СКУ, але з тією різницею, що непрацездатність як наслідок злочину вже встановлена судом і це стало підставою для невиникнення права на утримання. Норма, викладена в цій статті, стосується ситуації, коли відповідний факт ще не доведений, але кримінальна справа розслідується правоохоронними органами або розглядається у суді). Це положення стосується не тільки подружжя та колишніх подружжів, а й осіб без реєстрації шлюбу;
    • непрацездатність або тяжка хвороба подружжя, яке потребує матеріальної допомоги, була прихована від другого подружжя при реєстрації шлюбу;
    • одне з подружжя свідомо поставило себе у таке становище, що потребує матеріальної допомоги. Це положення також стосується осіб без реєстрації шлюбу.

Припиняється право на отримання аліментів подружжями, колишніми подружжями, особами без реєстрації шлюбу (ст.ст. 82, 89 СКУ) у таких випадках:

• • • відновлення працездатності (з дня такого відновлення);
    • реєстрації повторного шлюбу (з дня такої реєстрації);
    • одержувач аліментів перестав потребувати матеріальної допомоги (на підставі рішення суду);
    • платник аліментів не має можливості надавати матеріальну допомогу (на підставі рішення суду);
    • подружжя, колишні подружжя, особи без реєстрації шлюбу уклали договір про припинення права на утримання в обмін на набуття права власності на нерухомість (будинок, квартиру тощо) або в обмін на отримання одноразової грошової виплати.

Порядок сплати та розмір аліментів

Законодавством України передбачено, що сплата аліментів може здійснюватися як добровільно, так і в примусовому порядку.

Добровільна сплата аліментів здійснюється на підставі укладеного між подружжям договору про надання утримання, в якому обумовлюються умови, розмір і строки виплати аліментів. Такий договір оформлюється в письмовій формі і посвідчується нотаріусом (ст. 78 СКУ).

Примусовий порядок стягнення аліментів застосовується у випадку наявності спору щодо утримання одного з подружжя іншим і полягає у зверненні одного з подружжя до суду з позовною заявою про стягнення аліментів з іншого подружжя.

Якщо при добровільній сплаті аліментів подружжя самі визначають їх розмір у договорі, то у примусовому порядку суд визначає розмір аліментів одному з подружжя у відсотках від заробітку або доходу іншого з подружжя та/або у твердій грошовій сумі (ст.ст. 80, 81 СКУ).

Законодавчо не встановлено, яку саме частку від заробітку, доходу або яку саме суму має сплачувати платник аліментів, тому таке зобов’язання покладається на розсуд суду і визначається залежно від кожного конкретного випадку окремо. У свою чергу суд при винесенні рішення враховує всі обставини, які можуть вплинути на розмір аліментів:

• • • матеріальне становище подружжя, яке потребує матеріальної допомоги, його рівень доходів та реальна потреба в утриманні;
    • матеріальне становище другого подружжя, його рівень доходів, перелік яких зазначено у Постанові Кабінету Міністрів України від 26.02.1993 № 146 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб»;
    • можливість отримання подружжям, яке потребує матеріальної допомоги, утримання від своїх повнолітніх дітей та батьків;
    • зобов’язання другого подружжя щодо утримання своїх дітей, батьків, інших членів сім’ї;
    • інші обставини, що мають суттєве значення (встановленого законодавством такого переліку обставин немає, але сюди можуть входити працездатність відповідача і його стан здоров’я, систематичні витрати
    • кредити, страхові внески, зобов’язання зі сплати навчання дітей перед навчальними закладами тощо).

Розмір аліментів може бути змінено як за заявою до суду платника аліментів, так і за заявою отримувача аліментів. Підставою для цього можуть стати зміни матеріального становища як платника, так і отримувача аліментів (збільшення або зменшення доходу) та/або зміни в сімейному становищі будь-якої зі сторін (збільшення або зменшення кількості членів сім’ї, які потребують утримання).

Аліменти на дружину під час вагітності

Законодавством України передбачено лише один випадок, коли дружина має право на утримання від чоловіка, а чоловік такого права не має. Це стосується права на утримання дружини від чоловіка під час вагітності незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі або шлюб розірвано (ст. 84 СКУ). Варто зазначити, що жінка, шлюб якої не було зареєстровано, не має права на утримання під час вагітності від чоловіка – батька дитини, хоча вони і проживають однією сім’єю (ст.ст. 3, 91 СКУ).

Аліменти, які були присуджені дружині під час вагітності, продовжують сплачуватися і після народження дитини без додаткового рішення суду, оскільки зазвичай дружина перебуває у декретній відпустці з дитиною.

Право на утримання (аліменти) дружини від чоловіка припиняється (ст. 85 СКУ) у низці випадків:

• • • переривання вагітності;
    • народження дитини мертвою;
    • передача дитини на виховання іншій особі;
    • смерть дитини;
    • виключення відомостей про чоловіка як батька з актового запису про народження дитини.

Окрім зазначених випадків припинення права на аліменти, таке право може припинитися і в випадках, описаних вище.

Право на аліменти дружини під час вагітності не залежить від того, чи працює вона, чи ні, як її матеріальне становище. Таке право залежить лише від того, чи може чоловік надати матеріальну допомогу (ст. 84 СКУ).

Аліменти на дружину, чоловіка, пов’язані з утриманням дитини

Зазвичай у декретній відпустці з дитиною перебуває дружина, але все частіше з дітьми залишаються чоловіки. Зазвичай після розлучення діти залишаються з матерями, але вже не рідкість, коли батьки піклуються про дітей. Тому наступні випадки права на аліменти, коли один із подружжя перебуває у декретній відпустці, однаково стосуються як дружини, так і чоловіка, у тому числі колишніх, а також осіб без реєстрації шлюбу (ст.ст. 84, 86, 91 СКУ):

• • • якщо з дружиною, чоловіком проживає дитина, то вона, він має право на аліменти до досягнення дитиною трьох років;
    • якщо з дружиною, чоловіком проживає дитина, у якої є вади фізичного або психічного розвитку, то вона, він має таке право до досягнення дитиною шести років.

Крім того, у разі, коли з дружиною/чоловіком проживає дитина з інвалідністю, яка не може обходитися без постійного стороннього догляду, а дружина/чоловік доглядає за дитиною, то вона/він має таке право на своє утримання протягом усього часу проживання з дитиною та догляду за нею (ст.ст. 88, 91 СКУ).

Після розірвання шлюбу право на аліменти, яке виникло під час шлюбу, зберігається, тобто один із колишніх подружжя продовжуватиме їх отримувати, а інший – сплачувати.

Право на утримання (аліменти) припиняється (ст.ст. 85, 87, 91 СКУ) у таких випадках:

• • • дитина передана на виховання іншій особі;
    • смерть дитини;
    • виключені відомості про чоловіка як батька або дружину як матір із актового запису про народження дитини.

Окрім цих випадків, право на аліменти може припинитися і в випадках, описаних вище.

Стягнення аліментів та їх розмір також описані в розділі «Аліменти на подружжя, не пов’язані з утриманням дитини». Тут потрібно зупинитися лише на наступних моментах:

• • • при стягненні аліментів на утримання того з подружжя, з ким проживає дитина до досягнення нею трьох (шести) років, матеріальне становище батька чи матері, з ким проживає дитина, а також те, чи працює він чи ні, ніяк не впливає на таке право. Тут необхідна лише одна умова – можливість іншого подружжя надати матеріальну допомогу (ст.ст. 84, 86, 91 СКУ);
    • при стягненні аліментів на утримання одного з подружжя, з ким проживає дитина з інвалідністю, матеріальне становище батька чи матері, з ким проживає дитина, а також те, чи є він працездатним, не впливає на право на аліменти. Як і в попередньому випадку, необхідна умова можливості надання допомоги іншим подружжям. Крім того, у цьому випадку суд визначатиме розмір аліментів без урахування можливості отримання аліментів від своїх повнолітніх дітей та батьків (ст.ст. 88, 91 СКУ).

Отримати юридичну консультацію

Правовий портал prosto-alimenty.com дозволяє користувачам отримати кваліфіковану юридичну консультацію з аліментів в Україні абсолютно безкоштовно.

Для цього вам достатньо заповнити форму та описати суть питання. За потреби можна додати наявні у вас документи. Наші адвокати з аліментів протягом кількох годин дадуть відповідь на будь-яке цікаве для вас питання, пов’язане з аліментами.